Але перш ніж повідомити про сам перебіг битви, необхідно показати, що відбувалося спочатку перед битвою

lordan, Getica, 194

Sed antequam pugnae ipsius ordinem referamus, necessarium videtur, quae in ipsis bellorum motibus acciderunt

lordan, Getica, 194

Передісторія

Дослідження пам'яток римського часу – початку епохи Великого переселення народів на території сучасної Харківської області до утворення Германо-Слов'янської археологічної експедиції (короткий нарис історії)

Спочатку інтерес до старожитностей римського часу (друга половина І – кінець IV ст.) та початку епохи Великого переселення народів (кінець IV – V ст.) в області дніпро-донецького вододілу, на території сучасної Харківської області, був пов'язаний із знахідками римських монет та публікаціями відомостей про них у першій половині ХІХ ст. Так, фундатор Харківського імператорського університету В.Н. Каразін встановив, що більшість римських монет, знайдених на цій території, відноситься до І-ІІІ ст. н.е.1 На початку XX ст., напередодні XII Археологічного з'їзду, що відбувся у Харкові в 1902 р., у південній частині сучасної Харківської області було досліджено кілька сарматських підкурганних поховань2. То були розкопки Є.П. Трефільєва поблизу с. Нижня Дуванка (кургани № 8, 11) та с. Сватова Лучка (курган №3)3, В.А. Городцова біля с. Мечебилово (курган №4)4, А.М. Покровського біля с. Бунакове (курган №15)5, Д.І. Багалея у Валківському повіті6, Є.М. Мельник у с. Воронцівка7. В.А.Городцов побачив аналогії кружальних посудин з Мечебилово в похованнях Черняхівського і Ромашкінського могильників8, розкопками яких В.В. Хвойко започаткував виділення черняхівської культури. В цей же час, в приватні зібрання та у музеї нашого регіону починають надходити окремі речі черняхівської культури: наприклад, бронзові пряжки з околиць Костянтинограда (нині м. Красноград)9.

У 1920-30-ті роки поселення культури «полів поховань» (так тоді називали черняхівську культуру) на Харківщині (у тому числі і на території Харкова) були відкриті І. М. Луцкевичем, А.С. Федоровським, Л. Соловйовим, В.А. Ступницьким10. У 1931-1933 pp. І.М. Луцкевич та Т.А. Івановська проводили розкопки поселення та могильника біля с. Пересічне11. То були перші розкопки пам'яток черняхівської культури на Харківщині, документація яких, на жаль, не збереглася.

Ще 1927 р. А.С. Федоровський констатував, що «культура полів поховань» була поширена також і на Харківщині12. До 1941 р. І.М. Луцкевич підготував звід черняхівських пам'яток та підкурганних сарматських поховань римського часу – початку епохи Великого переселення народів на території Харківської області та частково Полтавської області України, Білгородської області Російської Федерації, який було опубліковано лише у 1948 р., через кілька років після загибелі вченого в період німецької окупації Харкова13.

Протягом 1950-х-1990-х рр. поселення черняхівської культури у басейнах рік Сіверський Донець, Уди, Лопань, Харків, Мжа, Мерла, Мерчик, Великий Бурлук були відкриті розвідками Б.А. Шрамко, Б.П. Зайцева, А.Г. Дьяченко, Ю.В. Буйнова, Е.М. Петренко, В.П. Андрієнко, А.К. Дегтяря, С.І. Воловика, І.П. Костюченко, Д.Я. Телегіна, Є.В. Пузакова, В.К. Міхєєва, Я.І. Красюка14. Слід зазначити, що, на відміну археології епохи бронзи, раннього залізного віку чи вивчення салтовської культури, археологія римського часу, стала тоді, однією з напрямків досліджень харківських археологів. Цією тематикою намагалися займатися Б.П. Зайцев, А.Г. Дьяченко, О.К. Дігтяр, О.М. Петренко. Так, Б.П. Зайцев видав список деяких, виявлених у п'ятдесяті роки черняхівських пам'яток у басейні Сіверського Дінця15. А.Г. Дьяченко опублікував картографований каталог черняхівських пам'яток цього регіону16.

Пам'ятки римського часу (постзарубінецький горизонт, горизонт Боромля, черняхівська культура) відкривалися, в основному, в зонах охоронних розкопок при спорудженні водоймищ, поряд із пам'ятниками інших археологічних епох. Так, на відрізку течії Сіверського Дінця від Чугуєва до гирла р. Вовча, у зоні споруди Печенізького водосховища, у 1950-ті роки розвідками Б.П. Зайцева, І.П. Костюченко, Д.Я. Телегіна, Є.В. Пузакова, В.К. Міхєєва було виявлено ряд черняхівських поселень17. У 1972 р., під час обстеження території у зоні спорудження Олександрівського водосховища А.К. Дігтярем було виявлено поселення Війтенки 1 і 2, а у 1975 р. там провів розкопки А.Г. Дьяченко18. У басейні р. Мерла у 1973 р. Б.А. Шрамко було вивчено могильник біля села Павлюківка19. У ході спорудження Муромського водосховища на р. Харків було також виявлено кілька черняхівських поселень. На селищах Муром 5, 6, 7 було проведено навіть незначні раскопки20. Нарешті, у зоні спорудження Рогозянської зрошувальної системи на р. Уди ряд пам'яток римського часу було відкрито В.Г. Бородуліним, Ю.В. Буйновим, Є.М. Петренко21. Протягом 1978-1981 р.р. там було здійснено розкопки черняхівського могильника біля с. Рідний Край22.
У 1949 р. Ю.В. Кухаренко та І.П. Костюченко провели розкопки на черняхівському селі Нова Покровка23. Невеликі розкопки проводилися А.Г. Дьяченко у 1971 р. на поселенні Кулики (р. Лопань)24. У 1984 р. Є.М. Петренко здійснив дослідження поховання на зруйнованою будівництвом греблі - могильник Соколово 2 (р. Мжа). У 1996-1997 роках. роботи проводили В.В. Дідик та М.В. Любичев25. У 1995, 1996 роках. М.В. Любичев проводив розкопки поселення Колісники, а 1998 р. – селища черняхівської культури Тимченки26. У 1998 р. було здійснено незначні розкопки на могильнику Глибоке27.

Розкопками В.І. Неприной (Митрофановой) поселення Новодонівка на Сіверському Дінці на початку 1960-х годов28 було започатковано вивчення на Сіверському Дінці старовин, пізніше об'єднаних в постзарубінецький горизонт раньоримського часу. Поселення цього кола також вивчали М.В. Любичевим у Савинці (Раківка)29 та біля с. Колісники30.

 

1 Каразин В.Н. Дополнение к статье о наших древностях, напечатанной в предыдущем номере // Харьковские губернские ведомости. – 1839. – № 20.

2 Любичев М.В. Роль XII Археологического съезда в исследовании памятников позднеримского-раннегуннского времени в лесостепи-степи между Днепром и Осколом // Проблеми історії та археології України. – Харків, 2003. – С. 95-97.

3 Трефильев Е.П. Археологическая экскурсия в Купянский уезд Харьковской губернии летом 1901 г. // Труды 12 Археологического съезда. – М., 1905. – Т.1. – С. 131-140.

4 Городцов В.А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии в 1901 г. // Труды XII Археологического съезда. – М., 1905. – Т. 1. – С. 411-413.

5 Каталог выставки XII Археологического съезда. – Харьков, 1902. – № 98-100.

6 Каталог выставки XII Археологического съезда. – Харьков, 1902. – С. 68, 373.

7 Мельник Е. Дневник раскопок // Труды XII Археологического съезда. – М., 1905. – Т.1. – С. 726.

8 Городцов В.А. Результаты археологических исследований в Изюмском уезде Харьковской губернии в 1901 г. // Труды XII Археологического съезда. – М., 1905. – Т. 1. – С. 211.

9 Рудинський М. Археологічні збірки Полтавського музею // Полтавський державний музей ім. В.Г. Короленка. – Полтава, 1928. – С. 52.

10 Луцкевич І. Матеріали до карти поширення пам’яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. – 1948. – Т.2. – С. 163-170.

11 Луцкевич І. Матеріали до карти поширення пам’яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. – 1948. – Т.2. – С. 165-168.

12 Федоровський О. Інструкції та програми для розвідок і реєстрації пам’яток археологічних. – Харків, 1927. – С. 71.

13 Луцкевич І. Матеріали до карти поширення пам’яток культури полів поховань на території Харківської області // Археологія. – 1948. – Т.2.

14 Любичев М.В.Черняховская культура днепро-донецкой лесостепи:история исследования и основные проблемы изучения. – Харьков, 2000. – С. 47, 58-63.

15 Зайцев Б.П. Новые материалы черняховской культуры бассейна Северского Донца // Материалы и исследования по археологии СССР. – 1964. – № 116. –С. 44-52.

16 Дяченко О.Г. Пам’ятки черняхівської культури в басейні Сіверського Дінця // Археологія. – 1980 . – 35. – С. 66-74.

17 Махно Е.В. Памятники черняховской культуры на территории УССР (Материалы к составлению археологической карты) // Материалы и исследования по археологии СССР). – 1960. – № 82. – С. 50, 54; Зайцев Б.П. Новые материалы черняховской культуры бассейна Северского Донца // Материалы и исследования по археологии СССР. – 1964. – № 116. –С. 45; Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. Справочник по археологии Украины. Харьковская область. – К., 1977. – С.69-70, 134-135.

18 Дьяченко А.Г. Исследования на Харьковщине // Археологические открытия 1975 г. – М., 1976. – С. 322-323.

19 Шрамко Б.А. Могильник у с. Павлюковка // Могильники черняховской культуры. – М., 1979. – С. 9-12.

20 Берестнев С.И., Буйнов Ю.В., Дьяченко А.Г., Шрамко Б.А. Работы новостроечной экспедиции Харьковского университета // Археологические открытия 1978 г. – М., 1979. – С. 309-310.

21 Бородулин В.Г. Исследования в зоне сооружения Краснопавловского водохранилища // Археологические открытия 1974 г. – М., 1975. – С. 161-162; Буйнов Ю.В., Грубник-Буйнова Л.П., Воловик С.И., Петренко Е.Н. Новые данные о памятниках бондарихинской культуры // Археологические открытия 1978 г. – М., 1979. – С. 309-310; Буйнов Ю.В. Охранные раскопки у с. Родной Край // Археологические открытия 1979 г. – М.,1980. – С. 257; Буйнов Ю.В. Работы Харьковского университета//Археологические открытия 1984 г. – М.,1986. – С. 219.

22 Петренко Е.Н. Новые могильники черняховской культуры в бассейне Северского Донца // Археология славянского юго-востока. – Воронеж, 1991. – С.10-26.

23 Кухаренко Ю.В. Новопокровський могильник і поселення // Археологія. – 1952. – Т. 6. – С. 43-46.

24 Любичев М.В.Черняховская культура днепро-донецкой лесостепи:история исследования и основные проблемы изучения. – Харьков, 2000. – С. 62.

25 Любичев М.В.Черняховская культура днепро-донецкой лесостепи:история исследования и основные проблемы изучения. – Харьков, 2000. – С. 63.

26 Любичев М.В. Черняховская культура бассейна Мжи (Северский Донец) по материалам поселений // Верхнедонской археологический сборник. – 2007. –Вып. 3. – С. 219-236.

27 Любичев М.В. О некоторых последних исследованиях в северо-восточной области ареала черняховской культуры // Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья (V тыс.до н.э. – V в. н.э.). – Тирасполь, 2002. – С.381-384.

28 Митрофанова В.І. Пам’ятки зарубинецького часу на Дінці // Археологія. – 1965. – Т.18. – С. 190-195.

29 Любичев М.В. Ранеславянское селище на Северском Донце // Вестник Харьковского государственного университета. – 1993. – № 374. – История: Вып. 27. – С. 30-35.

30 Любичев М.В. Изучение позднезарубинецких памятников на Северском Донце //V Міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених. – К., 1997. – С.168-170.

 

Ми у соціальних мережах: